батько й мати

1) названий батько; названа мати

2) юр. усиновитель

3) юр. особа, що переховує крадене

* * *

1) див. adopt + - er

2) названий батько; прийомна мати; юp. усиновитель

3) юp. особа, яка приймає е укриває крадене

1) годувальниця, годівниця

2) вихователь

3) названий батько; названа мати

* * *

1) див. foster + - er

2) годувальниця

3) вихователь; названий батько; прийомна мати

4) ірл. = foster brother

хрещений батько; хрещена мати

* * *

1. n

1) організатор; упорядник, улаштовувач; ініціатор

2) спонсор; автор проекту резолюції (ООН тощо); держава, що запропонувала проект резолюції

3) особа, що фінансує певний захід (організацію тощо)

4) фірма, що замовляє радіопрограму (телепередачу) з рекламною метою

5) поручитель

6) опікун; заступник

7) хрещений батько; хрещена мати

2. v амер.

1) фінансувати певний захід (організацію, радіопередачу, телепрограму тощо); субсидувати

2) підтримувати; влаштовувати, організовувати

3) пропонувати, вносити (проект резолюції); висувати (кандидатуру тощо)

4) ручитися (за когось)

* * *

1) поручитель

2) спонсор; фірма, яка замовляє радіо- або телепрограму в рекламних цілях, рекламодавець

3) організатор; ініціатор

4) спонсор, автор проекту резолюції ( ООН); держава, яка запропонувала проект резолюції

5) хрещений батько; хрещена мати

1) ручатися

2) фінансувати, субсидіювати який-небудь захід, організацію, радіо- або телепередачу

3) підтримувати, влаштовувати, організовувати

4) пропонувати, вносити ( проект резолюції); висувати (проект, кандидатуру)

1. хрещений батько, хрещена мати СЛ-СК; кум, кума СЛ, К, СК; ашлы бек старший на весіллі СЛ, М; ашлы калата хрещений батько, розпорядник на весіллі СГ; ашлы хулу помічник розпорядника на весіллі СГ.

2. дружина К; пор. эхли, эш.

1) ( сполучення) and

2) ( хоч) не перекладається

3) ( також) too, also; ( при запереченні) either

4)

1) ( навіть) even

2) that is what; where; who

1. n

1) хрещений батько; хрещена мати

2) добродій, доброчинець, благодійник; піклувальник, опікун

2. adj

1) опікунський; піклувальний

2) поручительський

3) гарантійний

* * *

1. n

1) очевидець (тж eye—)

2) свідок (особл. в суді)

3) свідчення, показання

4) доказ

5) приклад

6) заст. хрещений батько; хрещена мати

2. v

1) бути свідком (очевидцем) (чогось)

2) свідчити; бути доказом

3) засвідчувати, завіряти (підпис тощо)

4) юр. давати свідчення (показання); виступати свідком (в суді тощо)

* * *

1) свідок, очевидець

2) свідчення

3) ознака, підтвердження, свідчення, доказ

4) приклад

1) бути свідком, очевидцем (чого-н.); бачити (що-н.); to witness an accident бути свідком аварії

2) свідчити; бути підтвердженням

3) бути місцем або часом здійснення чого-н.; the area has witnessed many a battle ця місцевість бачила багато боїв

4) юp. бути свідком при оформленні документа, завіряти ( підпис) в якості свідка

5) давати свідчення, виступати свідком ( в суді)

1) див. adopt + - er

2) названий батько; прийомна мати; юp. усиновитель

3) юp. особа, яка приймає е укриває крадене

1) див. foster + - er

2) годувальниця

3) вихователь; названий батько; прийомна мати

4) ірл. = foster brother

1) поручитель

2) спонсор; фірма, яка замовляє радіо- або телепрограму в рекламних цілях, рекламодавець

3) організатор; ініціатор

4) спонсор, автор проекту резолюції ( ООН); держава, яка запропонувала проект резолюції

5) хрещений батько; хрещена мати

1) ручатися

2) фінансувати, субсидіювати який-небудь захід, організацію, радіо- або телепередачу

3) підтримувати, влаштовувати, організовувати

4) пропонувати, вносити ( проект резолюції); висувати (проект, кандидатуру)

1) еге, так. [Дощ надворі? - Так, дощ]. Конечно да - еге-ж, авжеж, атож; да ведь - таж, та…ж, а(д)же-ж, та(д)же-ж. [Підеш зо мною? - Авже-ж. Та він же там і не був. Таже-ж сказала, що прийде напевно. А(д)же-ж ти сам бачив]. Ни да, ни нет - ні так, ні сяк. Да как - коли. [Коли подивляться, що вбитий, - з переполоху ну втікать (Шевч.)];

2) (сз.) та, і, й. [Сичі в гаю перекликались, та ясен раз-у-раз скрипів (Шевч.). Старі вже стали батько й мати]. Да и - та й, (= но и) ба; в начале предложения - а. [Чогось мені на серденьку та й не легко (Чуб.). Не дрімає цар московський, ба й ті не дрімають (Рудан.). Та й став він по- инакшому думати. А жаль-же мені літечка тепленького];

3) (но) але, та, дак, так, отже. [І хотіла-б, так не можу. Думалося одно, отже сталося инше. Не хочеш, дак мусиш]. Да… же - та нубо! но! [Та нубо-кажіть! или Кажіть-но! = да говорите же! Та нубо не пустуй!];

4) да будет - хай буде, най (нехай);

5) да и ну - та й давай, ну, нум. [Та збіг на грядки та й давай сонячники ламать. З переполоху ну втікать! (Шевч.)].

* * *

1) утверд. так; ага́, угу́, еге́, усилит. еге́ ж; ( кстати) до ре́чі; ( как же) ая́кже, авже́ж

2) вопросит. так; еге́, усилит. еге́ ж; (а) га; (неужели, разве) невже́, [так] хіба́; ( в самом деле) справді

3) усилит. та

4) (в сочетании с глаг. 3-го лица наст., буд. вр.: пусть) хай, неха́й

1) ( соединительный и присоединительный) та, і, й

2) ( противительный) та, але́; ба ні

-ся, двинуть, -ся

1) рухати, -ся, рухнути, -ся, рушати, -ся, рушити, -ся, двигати, -ся, двигнути, -ся, здвигнути, -ся, порушати, -ся, порушити, -ся, совати, -ся, сунути, -ся, посувати, -ся, посовувати, -ся, посунути, -ся, совнути, -ся. [Вам не треба рухатися, а ви бач як соваєтеся! Не рухнеться, мов дзеркало, все озеро лежить (Грінч.). Поїзд рушає (рушив). Дві парі швидко рушалися серед натовпу - то вони танцювали (Грінч.). Та порушити рукою не дають мені кайдани (Л. Укр.). Віра, кажуть, горами двигає (Єфр.). Рука мечем і луком движе (Куліш). Ногами не здвигну (Коцюб.). Проворно совав заступом по землі (Неч.-Лев.). Діти сплять тихо, де-тільки-котре ногою совне або рукою махне. Закуреним шляхом тихо посувається валка (Коцюб.)];

2) двинуться (отправиться) куда - податися. [Подавсь сьогодні на річку рибу ловити]. Двинуться в путь - рушити, вирушити. [У тяжку путь вирушили вони]. С места не двинусь - з місця не стенуся, не зрушуся. Двигаться (двинуться) массой - сунути, сов. сунути, плавом пливти. [Гляньте, як юрба суне. Дітвора, як той рій, так і сунула в двері. Люди плавом пливуть на ярмарок]. Двигаться медленно - посуватися звільна, сунутися, (о езде) плуганитися; (о ходьбе) чвалати. [Ніч сунулася тихо]. Тихо, еле двигаясь - посувом, (с прохладцей) лельом-полельом (гал.). [Посувом пливе човен (Неч.-Лев.). Лельом-полельом поводитеся (Франко)]. Двигать, -ся вперёд - посовувати, -ся, посувати, -ся наперед; -ся - поступати наперед, (реже) поступатися. [Той - більший, хто посуває світ наперед. Його минуле й досі не дає йому вільно поступатися наперед (Грінч.)]. Медленно двигаться вперёд (о культуре и т. п.) - звільна посуватися (наперед), іти тугим поступом (Куліш). Двигаться к чему - простувати до чого. Двигаться туда и сюда - вештатися, совманитися; срв. Вертеться. [Батько й мати засмучені совманяться по хаті (Г. Барв.)]. Двигать рукою, ногою по направлению к чему - посилати руку, ногу. [Став він крадькома до хліба руку посилати (Мирн.). Посилає вперед нога за ногою (Мирн.)]. Движущийся - ворушливий, рухомий, (с дрожанием) движучий. [Движучі груди ридали. Ворушливе жваве море (Неч.-Лев.). Вічно живого, вічно рухомого моря (Л. Укр.)]. Медленно движущийся - тихохід (р. -ходу), (шутл.) тихоплав. [А ну, ти, тихоплаве, швидче біжи! Кінь у мене тихоплав - швидко не побіжить, хоч як його жени]. Не двигаясь с места - нерушимо[е]. [Ми з прадіда живемо тут нерушимо]. О частях снарядов, машин - ходити. [Колесо в машинці легко ходить, бо помастила гасом].

* * *

несов.; сов. - дв`инуть

1) ру́хати, ру́шити и однокр. рухну́ти, дви́гати, дви́нути и двигну́ти; ( перемещать) со́вати, су́нути, посува́ти и посо́вувати, посу́нути; (побуждать к чему-л.) спонука́ти и спону́кувати, спону́кати

2) см. двигаться 2)

союз і, й (й после гласной, но не после паузы и не пред неудобопроизн. сочетан. согласных), (диал.) а, (да) та (диал. да). [І вітер не віє, і сонце не гріє (Пісня). Омелько Кайдаш сидів у повітці на ослоні й майстрував (Н.-Лев.). Стала їсти й пити (Шевч.). Він а я - це-ж не те саме (Крим.). Минали роки, збільшуючи той мур, що стояв межи двором а селом (Коцюб.). За током ішов садок - великий та розкішний (Свидн.)]. Огонь и вода - огонь і вода. Отец и мать - батько й мати. От моря и до моря - від моря й до моря. Весёлый и радостный - веселий і радісний, веселий та радісний. Эта река широка и глубока - ця річка широка й (та) глибока. Вот и - ось і. [Ось і дуб той кучерявий (Шевч.)]. Да и - та і (й). [Обіцявся вернутися, та, мабуть, і згинув (Шевч.). А їй, звичайне діло, і віри своєї жалко, та й родичів, батьків, то-що (М. Лев.)]. И кто бы мог предполагать - і хто-б міг думати. И я это знаю - і я це знаю. И не богат, да тороват - і не багатий, та щедрий. И благоразумные иногда ошибаются - і розумні (люди) часом помиляються. И хотел бы, да не могу - і хтів-би, та не можу. Мы и пошли, да нас не пустили - ми й пішли (були), та нас не пущено. И не пытайся, всё равно ничего не выйдет - і не спитуйся (не пробуй), однаково нічого не вийде. И молода, и хороша, и богата - і молода, і хороша, і багата. Но и - ба й, але й. Он не только глуп, но и зол - він не тільки дурний, ба й злий (але й злий).

* * *

1) і; (преим. после гласного) й; ( для соединения однородных членов предложения) та

2) усилит. і, та й; и

образ (-за), ікона, бог (-га). [Старий мене іконою поблагословив (М. В.). Поцілувала на божнику бога (Г. Барв.)]. -ны - образи, боги (-гів), ікони. [Під богами повішала гарні вишивані рушники (Коцюб.). Батько й мати беруть богів, хрестять богами молодих (Грінч. III)].

* * *

Колдовывать чаклувати, чарувати, відьмувати, (редко) характерствувати, (устар.) химородити, (ворожить) ворожити. [Навчив їх відьмувати-чаклувати (Крим.). Умер батько, вмерла мати, не навчили чарувати (Пісня). Наш брат не литвин, відьмувать не вміє (Рудч.). Вже ворожить, характерствує (Куліш)].

* * *

этногр., перен.

1) (срв. ст. от прлг. Милый) любіший, миліший и мильніший; приємніший; люб'язніший. [Що важче здобути, то любіше тоді, як здобудеш, стає (Грінч.). Батько милий, мати мила, дівчина миліша (Чуб. V)]. -лее всех - найлюбіший, наймиліший (з усіх) и т. п.;

2) (ср. ст. от нрч. Мило) любіше, миліше и мильніше; приємніше; люб'язніше. -лее всего - найлюбіше, наймиліше и т. п.

провиниться в чём, перед кем, чем провиняти, провинити, завиняти, завинити чим и що кому, перед ким, перед чим, проти кого, проти чого, провинятися, провинитися, провинувачуватися, провинуватитися чим перед ким, кому, проти кого, винним ставатися, статися чим перед ким, проти кого, (проступаться) проступати(ся), проступити(ся) чим перед ким, проти кого, (согрешить) согрішати, согрішити чим кому, перед ким, проти кого, прогрішати(ся), прогрішити(ся) чим перед ким, проти кого; (с оттенком шутки, насмешки) прошпетитися, проброїти(ся), прошкодитися, прошкапитися чим кому, проти кого, проти чого, перед ким, перед чим. [Тремтячи мов щось провинила (Л. Укр.). Не провинив тобі нічим (Куліш). Велико провинив перед дочкою (Грінч.). Що завинив тобі Саул безумний? (Л. Укр.). Мабуть мій батько або мати чим проступили (Г. Барв.). Прости, паноче! проступилась: я далебі дурна була (Котл.). От, пані, чим полковник винен стався (Грінч.). Ти нічим мені не согрішив (Самійл.). Ти любиш її, хоч вона й прогрішилась (Г. Барв.). Може вони чим прошпетилися (Кониськ.). Його жінка щось там проброїла (Квітка). Хлопець прошкодився (Грінч.)]. -ниться чем кому - провинитися чим перед ким, провинити, завинити кому чим. [Колись одно подружжя (муж и жена) провинилось гріхом великим (Л. Укр.)]. Провинившийся -

1) (прич.) що провинив(ся), завинив и т. д. чим;

2) - шийся, -шаяся (провинний) - провинник, -ниця, провинний, -винна, винуватець (-тця), винуватий, винувата. [Провинників-парубків посадили в холодну (Неч.-Лев.). На провинний полк чекає десь спереду дивізія, що має арештувати його й виконати присуд (Васильч.)].